- Lesyk Panasiuk translated from Ukrainian by Katie Farris and Ilya Kaminsky
THE MOST ORDINARY DAY
Names dangle in the streets, names
and the women with large round bellies turn the corners
where you can easily catch a fly
And everything slows down
and fear is in the air like the smell of new paint
as you look into the details
in the gaps
Poplar fluffs through gaps in space
What happened on this most ordinary day
someone accidentally caught their pants on a lover
pressed a button with their elbow
you see the sun’s reflections on your own nail
What happened on this most ordinary day
someone looked at the water in the tap
at the right angle,
jumped to heaven,
jumped from spectacles
into open space
No one notices that the day is a minute longer
and you,
seeing what you see, don’t divulge
НАЙЗВИЧАЙНІШИЙ ДЕНЬ
Жінки із великими кулями животів
вулиці обтяжені іменами
страх падіння у повітрі
наче запах нової фарби
Усе стишується й уповільнюється
можна спокійно зловити муху
тополиний пух прогалинами в просторі
змушує вдивлятися в деталі
Що сталося в цей найзвичайніший день
хтось випадково зачепив штаниною важіль
натис ліктем на кнопку
Можна відчути себе найшвидшим
але роздивляєшся відблиски сонця на власному нігті
Що ж сталося в цей найзвичайніший день
хтось подивився на воду в крані під правильним кутом
дострибав до нескінченності
погодував чужу тінь у не відведеному для цього місці
вистрибнув з окулярів у відкритий космос
Ніхто не помітив що день був на хвилину довшим
і ти
себе не виказав
EXHIBIT
Two archaeologists, young boys, unearth
the skeleton of the wind.
Now it is an exhibit in the National Museum.
Now only the visitors to the National Museum
may hear it blow.
Windmills?
They no longer sail the fields like boats.
Kites surrender
like dogs on leashes
and no longer strain their noses toward what some
still call freedom.
The chests of sailboats sag
like beautiful breasts
of an old woman.
Hot air balloons
hang like burnt-out lightbulbs.
But one day,
someone will break off a bone of the wind-
a new fire
beneath their jacket.
Someone will smuggle
the wind.
ЕКСПОНАТ
Двоє молодих археологів розкопали кістяк вітру
тепер він експонат Національного музею
тепер він дме тільки для Національного музею
і для його відвідувачів
Не пливуть млини човнами полів
нерухомі весла млинів
повітряні змії змирились
не рвуться носами на волю
повітряні змії як собаки на прив’язі
груди вітрильників обвислі
як груди старої жінки
повітряні кулі як перегорілі лампочки
Але колись відламає хтось одну з вітрових кісток
і винесе під курткою з музею
неначе вогонь
EMPTY CASE
When astronauts die
(even astronauts die)
their souls are nailed to earth like drunkards’ bodies.
Now they cannot rise to outer space,
and lie inside a contrabass case
which, like a black hole, sucks in the concert halls
inside the spit of each empty seat.
Music is uprooted from musculature of the night,
pulled out like a bone
is this music
like a bone
that gleams like an eyelash near the eye of a dog.
But today you won’t hear the growl
of the smallest string, today
music has been stolen, today
soldiers step across the bodies of the rhythm, today
the hives of churches are without bees
today crickets are silent,
singers cough
and in outer space
a solitary contrabass flies.
ПОРОЖНІЙ ФУТЛЯР
Навіть космонавти помирають
і їхні душі прибиває до землі ніби тіла п’яниць
Тепер не піднятись у космос
а лежати всередині футляра від контрабаса
котрий чорною дірою затягує в себе концертні зали з пустками вільних місць
Музика викорчувана з тіла ночі
вирвана ніби кістка
яка виблискує вією біля ока собачої буди
Але сьогодні не почуєш гарчання
яке б вишукувало на спині найменшу струну
музику вкрадено
кроки солдатів збиваються з ритму
вулики церков сьогодні без бджіл
цвіркуни мовчать
співаки застуджені
тільки десь за склом ілюмінатора пролітає самотній контрабас
from Letters of the Alphabet Go to War, Sarabande Books, forthcoming 2006
